Геометрична оптика. ЛінзиГіф-картинки
Геометрична оптика.
Лінзи
Гіф-картинки
![]() |
| Зображення у збиральній лінзі |
![]() |
Лінзою називають прозоре тіло, обмежене з обох боків сферичними поверхнями.
Якщо товщина лінзи в найтовщому місці дуже мала у порівнянні із радіусами викривлення її поверхонь і відстанню предмета до її поверхні, то таку лінзу називають тонкою.
Якщо паралельний пучок променів, що падають на поверхню лінзи, лінза збирає в одній точці, то її називають збиральною, а цю точку фокусом.
Якщо ж паралельний пучок променів, який падає на лінзу, лінза розсіює, то її називають розсіювальною.
1. Промінь світла переходить із скла (n = 1,6) в повітря. При якому куті падіння кут заломлення буде вдвічі більшим за кут падіння?
2. Показник заломлення скла відносно води дорівнює 1,16. Знайти швидкість світла в воді, якщо абсолютний показник заломлення скла 1,54?
3. Промінь, відбитий від поверхні води, утворює із заломленим променем кут 90˚. Знайти кут падіння та кут заломлення, якщо показник заломлення води n=1,33?
4. Паралельний світловий пучок переходить із повітря у воду, падаючи на поверхню розділу двох середовищ під кутом 30˚. Знайти ширину світлового пучка у воді, якщо в повітрі його ширина дорівнює 10см? n(води) = 1,33.
5. Як розташовані зображення і скільки їх є, якщо z – ціле число?

![]() |
| Ілюзія фата-моргана |
ДЗ №6 (9 клас НУШ) здати із відповідним оформленням (кожна задача оформлена з поясненням) у вівторок 10.11.2026 р. до першого уроку в а.301.
![]() |
| Вгнуте сферичне дзеркало |
1. Оптика - наука про світло та його взаємодію з середовищем. Джерела світла.
2. Основні закони геометричної оптики.
1. Закони Геометричної оптики (повторення).
2. Побудова зображень в плоскому дзеркалі.
2. Принцип Ферма.
Камера обскура (від латинського «темна камера» ) – це світлонепроникна коробка з невеликим отвором у стінці і екраном (матове скло або калька) на протилежній стороні.

Фотометрія - це розділ оптики, який вивчає світлові потоки джерел світла (їх випромінювання, властивості та вимірювання), а також джерела світла та сприймання їх випромінюваної енергії приладами та оком людини.
на «об’єктивну» фотометрію (оперує поняттями енергії, потужності та потоку енергії і застосовна до будь-яких хвиль) та
на «суб’єктивну» фотометрію ( оперує величинами, котрі спираються на характер сприймання світла оком людини).
Джерелом світла вважатимемо тіла, котрі випромінюють електро-магнітні хвилі оптичного діапазону (видимі, інфрачервоні та ультрафіолетові промені). Місяць не є справжнім джерелом світла, оскільки його свічення зумовлене відбиванням сонячного випромінювання.
Механічна хвиля
Ефект Доплера, ударна механічна хвиля
№1
![]() |
| Джеймс Клерк Максвелл |
Через 2 століття після відкриття Ньютоном рівнянь руху матеріальних тіл геніальний англійський фізик Джеймс Клерк Максвелл отримав рівняння, які описують динаміку нової форми матерії – електромагнітного поля. Таким чином були повністю встановлені теоретичні основи класичної фізики.
Отже Максвел створив теорію електромагнітного поля, яка дозволила з єдиної точки зору пояснити електричні та магнітні явища. В її основі лежать чотири рівняння (з ними будемо знайомитись пізніше).
1. Взаємодія між зарядами здійснюється через електромагнітне поле; поділ на електричне та магнітне поле є доволі умовний, оскільки величини Е та В залежать від вибору інерціальної системи відліку (ІСВ).
2. Електромагнітне поле може існувати самостійно – без електричних зарядів та струмів.
3. Будь-яка зміна електромагнітного поля з часом супроводжується його зміною в просторі – тобто поширюється у просторі у вигляді електромагнітних хвиль.
4. Електромагнітні хвилі поширюються у вакуумі зі швидкістю с = 300 000 км/с. Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі залежить від властивостей середовища

Задача 1. Визнвчити час польоту каменя від одного полюса Землі до другого по прямому тунелю, проритому через її центр. Густина Землі постійна, радіус дорівнює 6370км.
Механічна стояча хвиля
![]() |
| Встановлення стоячої хвилі |
Стоячі хвилі – це результат накладання двох біжучих когерентних хвиль з однаковими амплітудами, які поширюються назустріч одна одній.
Мета роботи: Дослідити коливання математичного маятника та встановити залежність його періоду від амплітуди.
Обладнання: модель математичного маятника, лінійка, секундомір.
Вказівки до роботи
1. Встановити залежність періоду коливань математичного маятника від амплітуди.
2. Результати експерименту подати графічно.
3. Обчислити похибки експеримену.
4. Зробити відповідні висновки.
Процес поширення коливань в суцільному середовищі, яке неперервно розподілене в просторі і має пружні властивості, називається механічним хвильовим процесом, або механічною хвилею.
Основна властивість всіх хвиль є перенос енергії без переносу речовини.
Пружними (або механічними) хвилями називаються поширення коливань у пружному середовищі. Механічні (пружні) хвилі бувають поперечні і поздовжні.
![]() | |
| Рис. 1 Поперечна механічна хвиля |
![]() |
| Масивні залізо-бетонні конструкції вигинаються немов папір |
Кожне тіло характеризується власною частотою вільних незгасаючих коливань. Якщо на коливальну систему подіяти зовнішньою періодичною силою, частота коливання якої майже дорівнює частоті вільних коливань тіла, то різко зростає амплітуда коливань системи. Дане явище у фізиці називають резонансом.
Явище резонансу може бути причиною руйнування машин, будівель, мостів, якщо їх власні частоти співпадають з частотою періодично діючої сили. Тому, наприклад, двигуни в автомобілях встановлюють на спеціальних амортизаторах, а військовим підрозділам при русі по мосту забороняється йти «в ногу».
Пружинний маятник Коливаннями або коливальними рухами називають такі види механічного руху чи зміни стану системи, які періодично повторюються в часі, наприклад, механічні коливання тіла на пружині, коливання маятників, коливання струн, вібрації фундаментів будівель, електромагнітні коливання в коливальному контурі.
За фізичною природою коливання поділяють на:
За характером коливань -
Хоча коливання досить різноманітні за своєю фізичною природою, але вони мають спільні закономірності й описуються однотипними математичними методами.
Механічні коливання - періодичне зміщення тіла то в один, то в другий бік відносно положення рівноваги.
Механічна система, в якій одне або декілька тіл можуть здійснювати коливальні рухи, називають коливальною системою.
Коливання, які відбуваються лише під дією внутрішніх сил, називають вільними.